Виховання дітей з ООП (рекомендації батькам)

Виховання дітей з ООП (рекомендації батькам)

Батьки, які виховують дитину з ООП, прагнуть допомогти їй навчитися гідно жити серед людей, розуміти їх, прагнуть навчити дитину бути сильною, стійкою, вміти долати життєві негаразди.

Поради щодо виховання дитини з ООП вдома.

1.  З дитиною молодшого віку всі заняття мають проходити в ігровій формі, бо різноманітні пізнавальні ігри розширюють її кругозір, розвивають мовлення.

2. Значну увагу треба приділяти саме розвитку мовлення, яке формується з великим запізненням.

3. Заняття слід організовувати так, щоб дитина була вимушена попросити чи сказати що-небудь, поставити питання. Батьки роблять велику помилку, коли намагаються попередити будь-яку спробу дитини до самостійних дій.

4. Обов’язково використовувати наочні засоби, залучати до практичної діяльності саму дитину. Спочатку необхідно показати дитині, як виконувати те чи інше завдання, а потім повторити дії разом з нею. Тільки тоді можна очікувати, що в неї виробляться нескладні вміння і навички.

5. Головний принцип у вихованні таких дітей – формування в них звичок. Дитину, яка грає з іграшками, розкидає картинки, палички, варто навчити відносити ці предмети в певне місце, інакше виникає і закріплюється навичка розкидати їх.

6. Приділяючи увагу навчанню дитини, слід попіклуватися про практичний зміст цього виду діяльності. Якщо дитина опанувала грамоту, слід намагатися навчити її назвам вулиць,щоб вона могла орієнтуватися, опинившись поза межами дому.

7.  Пояснювати дитині завдання простими, знайомими їй словами. Якщо вона не справляється з роботою, не наполягайте на своєму. Доцільно запропонувати виконати більш легкі дії з предметами, але в подальшому обов’язково повернутися до завдання, яке раніше було для неї важким.

8.  Піклуватися про розвиток у дітей уявлень про навколишній світ. Великого значення при цьому набувають екскурсії та прогулянки, відвідування різноманітних видовищних заходів.

9.  Окремої уваги заслуговує розвиток у дітей елементарних моральних понять. Необхідно проводити кропітку роботу, розбір різноманітних прикладів поведінки, узятих з життя, щоб вони могли зрозуміти, що цінують у людині, а що - засуджують.

10.   Привчати дітей до дотримання режиму, пропонувати їм виконати те чи інше завдання, поступово та послідовно збільшуючи кількість доручень. Спочатку треба підкреслити досягнення дитини, а потім вказувати на допущені помилки.

11.  Помітивши появу в дитини мимовільних нав’язливих рухів, займіть її чимось: запропонуйте прибрати іграшки, щось принести, переставити. Не можна залишати тривалий час дитину бездіяльною!

12.     Говоріть з дитиною спокійно, неголосно, іноді навіть пошепки. Так вона легше підкорюється вимогам, це виводить дитину з пасивного стану, заохочує, стимулює інтерес до виконання того чи іншого виду діяльності.

13. Познайомте свого сина чи дочку зі здоровою дитиною та за можливості намагайтеся організувати їхню спільну гру або якусь предметно-практичну діяльність. Бо будь-яка дитина потребує контакту з однолітками, це зазвичай позитивно впливає на неї.